Проблема

Проблема: «Застосування інтерактивних технологій навчання на уроках математики для розвитку творчих здібностей учнів»

Педагогічне кредо: «Тисячі шляхів ведуть до помилки, до істини – тільки один» Ж.Ж. Руссо

Актуальність інтерактивного навчання

Зміни життя в сучасному світі вимагають і змін мети та призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість і привабливість традиційної організації навчання, передача «готових» знань від вчителя  до учня перестає бути основним завданням навчаль­ного процессу.

Важливо викликати інтерес до навчальної теми, перетворюючи  всіх на активних учасників навчально-виховного процесу. Якщо вчитель у своїй роботі буде використовувати активні форми та методи навчання то це важливе питання буде вирішеним саме собою. Активні форми навчання будуються на інтерактивних методах, коли існує взаємозв’язок між учителем  і учнем.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок а вмінь як предметних, так і загальнонавчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем.

Інтерактивне навчання - це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

Мета інтерактивного навчання

Мета - реалізація навчальних цілей, загальний розвиток учня, надання кожному з них оптимальної можливості в особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей самовизначення. 

Інтерактивні технології навчання стимулюють потребу учня в реалізації свого потенціалу. Освітні та розвивальні цілі виступають як супутні.

Використан­ня інтерактивного навчання, на відміну від інших систем навчання, дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння інформації (до 90 %); навчання орієнтоване, на відміну від традиційно­го, не тільки на засвоєння знань, але й на розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Головним джерелом мотивації є інтерес самого учня, в результаті чого навчальній діяльності притаманний високий рівень ак­тивності. 

Завдання:

·        створити умови для залучення всіх слухачів до процесу пізнання;

·        надання можливості кожному слухачеві розуміти і рефлексувати з
приводу того, що він знає і думає;

·        виробити життєві цінності;

·        створити атмосферу співпраці, взаємодії;

·        розвивати творчі та комунікативні якості, здібності;

·        створити комфортні умови навчання, які б викликали у кожного слухача відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захищеності, неповторності, значущості.

Класифікації інтерактивних технологій навчання

·        технології кооперативного навчання;

·        технології колективно-групового навчання;

·        технології ситуативного навчання;

·        технології опрацювання дискусійних питань.

Групові методи:

-       робота в групах;

-       робота в трійках;

-       робота в парах.

Фронтальні методи:

-       загальне коло – «мікрофон»;

-       незакінчені речення;

-       мозковий штурм.

Результат – створення дидактичних умов для ситуації успіху дитини у процесі навчальної діяльності, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної, творчої та інших сфер.

Створення ситуації успіху на уроці

       Знання – це цілеспрямований і вмотивований процес, тому завдання вчителя в тому, щоб включити кожного учня в діяльність, яка забезпечує формування і розвиток пізнавальних потреб – пізнавальні мотиви. Цьому процесу сприяє пізнання учнем мети майбутньої діяльності, тому будуючи свої уроки, я насамперед:

1.            Мотивую пізнавальну діяльність учнів на уроці за рахунок комунікації, взаєморозуміння і домагаюсь або зацікавленості, або стійкого ставлення до предмета.

2.            Передбачаю розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовуючи учнів на пошукові види робіт: бесіду за проблемним запитанням, мозковий штурм, обговорення іншого фіналу.

3.            Ураховую вікові особливості учнів і послідовно ускладнюю форми роботи.

4.            Залучаю до роботи всіх учнів класу, забезпечую участь кожного з них у групових та колективних формах роботи.

5.                 Створюю систему успіху, тому що розробляє такі завдання і таку методику, при якій учень обов’язково справиться з роботою.

6.                  Створюю обстановку, що залучає учня до діяльності, яка викликає позитивні емоції.

7.                 Організовую гуманну систему взаємовідносин „вчитель-учень”, „учень-вчитель”, при поєднанні вимоги і поваги до людини, позитивних емоцій в суспільстві.

8.            Використовую інтерактивні форми і види роботи.

9.            Ставлю учнів у позицію творця.

Формулу успішної роботи на уроці:

творчість школярів + творчість вчителя = сучасний урок.

ВИСНОВОК

        Отже,   організовуючи роботу таким чином, розвивається пізнавальна активность всіх учнів класу, розвиваються їх творчі здібності, збагачується лексичний запас слів, утверджується активна життєва позиція через вміння довести свою думку, виховується інтелектуально розвинена особистість – громадянина – патріота України. 

         Бо від якості глибини та обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління сьогодні, значною мірою залежить прогрес нашого суспільства завтра. 

Я працюю під девізом: «Люди, що засвоїли великі принципи математики, мають на один орган чуття більше» Ч. Дарвін